Гіпофіз, або «центральна залоза організму», — це невелика залоза розміром приблизно з горошину, що розташована в основі мозку. Вона відповідає за регуляцію багатьох важливих функцій організму через вироблення гормонів, які впливають на різні системи та органи. Гіпофіз складається з передньої та задньої долей, кожна з яких виробляє специфічні гормони.
Передня доля гіпофіза виробляє такі гормони, як:● Гормон росту (GH): відповідає за ріст тіла.● Пролактин (PRL): стимулює вироблення молока у жінок після пологів.● Адренокортикотропний гормон (ACTH): контролює роботу надниркових залоз і регулює вироблення кортизолу.● Тиреотропний гормон (TSH): регулює функції щитовидної залози.● Фолікулостимулюючий гормон (FSH) та лютеїнізуючий гормон (LH): контролюють статеві функції та репродуктивне здоров'я.
Задня доля гіпофіза:● Вивільняє антидіуретичний гормон (ADH), який регулює рівень води в організмі.● Вивільняє окситоцин, що впливає на родову діяльність і соціальну поведінку.● Завдяки гіпофізу організм підтримує баланс у виробленні гормонів, необхідних для росту, метаболізму, регуляції водного балансу, та репродуктивної функції.

ЩО ТАКЕ АДЕНОМИ ГІПОФІЗА І ЧОМУ ВОНИ БУВАЮТЬ ІНВАЗИВНИМИ?

Аденоми гіпофіза — це пухлини, які утворюються у клітинах гіпофіза. Зазвичай вони є доброякісними (не рак), однак можуть серйозно впливати на здоров'я через порушення функцій гіпофіза. Аденоми можуть виробляти надлишок гормонів або, навпаки, блокувати їхнє вироблення, що викликає широкий спектр симптомів — від головних болей до гормональних порушень.
Інвазивні аденоми гіпофіза — це особливий тип аденом, які вирізняються своєю агресивною поведінкою. Вони здатні проникати у сусідні тканини, такі як черепні нерви, судини, та навколишні структури мозку. Це робить їх небезпечними та важкими для лікування. Такі пухлини можуть бути неоперабельними або призводити до ускладнень навіть після успішної операції.
Основна проблема інвазивних аденом — їхня агресивність та здатність проростати у сусідні структури мозкуГоловна небезпека інвазивних аденом полягає в їхній агресивній здатності проростати у критичні структури головного мозку та сусідні органи. Це може включати проникнення в:
● Кістки черепа (наприклад, клиноподібну кістку).● Судинні структури, включно з сонними артеріями.● Зорові нерви, що викликає втрату зору.
Така агресивна поведінка пухлини може призводити до серйозних наслідків: порушення роботи центральної нервової системи, гормональний дисбаланс, втрату зору або навіть інсульту. Лікування таких пухлин є складним через ризик пошкодження життєво важливих структур мозку під час операції.

ЩО ТАКЕ ІНВАЗИВНІ АДЕНОМИ ГІПОФІЗА?

Інвазивні аденоми гіпофіза — це пухлини, що характеризуються проростанням у навколишні тканини мозку та черепа. Вони є підтипом аденом, які вирізняються більш агресивним ростом і можуть бути більш стійкими до лікування. Інвазивні аденоми можуть не лише впливати на гормональний баланс, але й створювати механічний тиск на важливі структури мозку, що призводить до серйозних неврологічних симптомів.
Визначення інвазивних аденом гіпофізаІнвазивні аденоми гіпофіза — це пухлини, які не обмежуються своєю початковою локацією в гіпофізі, але проростають у сусідні тканини та органи, зокрема в кісткові структури та нерви. Ці пухлини часто вважаються більш небезпечними через їх складну локалізацію та більшу схильність до рецидивів.
Основні відмінності між інвазивними та неінвазивними аденомами
Локалізація:● Неінвазивні аденоми зазвичай залишаються в межах гіпофіза та не проростають у сусідні тканини.● Інвазивні аденоми проростають у структури поза гіпофізом, вражаючи мозкові тканини, нерви та судини.
Ріст пухлин:● Неінвазивні пухлини ростуть повільніше та не викликають значного механічного впливу на сусідні тканини.● Інвазивні пухлини мають тенденцію до агресивного росту, що призводить до більш серйозних симптомів та потребує більш радикального лікування.
Лікування:● Неінвазивні пухлини зазвичай краще піддаються лікуванню хірургічним шляхом та мають кращий прогноз.● Інвазивні пухлини складніше видалити через їх проникнення в сусідні тканини, що підвищує ризик ускладнень під час операції.